Будуємо храм господній – відроджуємо храм своєї душі
Шлях людини до Бога, лежить через храм та його святиню. Церква будується на честь і славу Божу, в ній віруючи знаходять душевну благодать, звертаючись до Господа в молитвах і богослужіннях. Саме ця істина, 20 років тому сподвигла громаду села Сушки побудувати Свято-Миколаївський храм. Але спочатку трохи історії. Перша церква в нашому селі була зведена з дерева козаками полковника Семена Палія. Це було у 1793 році. На початку 1890 року вона була перебудована у п’ятикупольний храм, який простояв до 31 липня 1941 року. В цей день зав’язався жорстокий бій між радянськими воїнами і німецькими окупантами. Для ведення прицільного гарматного вогню по ворогу, наш корегувальник облаштувався на церковній дзвіниці, тим самим вирішивши свою долю і долю церкви. Один з ворожих снарядів влучив у ціль і запалали п’ять куполів як п’ять свічок, високо здіймаючись до неба. Величний і священний храм згорів дотла. Проте, на страшному згарищі, що здавалося неймовірним, збереглось церковне майно. Це був божий знак, що тут знову постане церква. Але дорога до нового храму виявилася довгою і не легкою. Службу Божу доводилось правити у пристосованих приміщеннях. Спочатку у маказині (склад для зберігання зерна), потім у капличці на кладовищі. Всі розуміли, що цього замало – потрібно будувати храм. З цією метою у травні 1989 року за ініціативи виконкому сільської ради, ради ветеранів було зібрано старожилів села і запропоновано відродити церковну громаду «двадцятку». Серед тих хто першими сподвигся на служіння благородній справі були: Грива Ганна Миколаївна, Кутішенко Василь Федорович, Кутішенко Василь Трохимович, Кутішенко Ничипір Трохимович, Косінчук Ольга Кузьмівна, Харченко Олександр Микитович та ін.. Ними було вирішено побудувати новий храм. Після цього, в невеликій хатинці на кладовищі було облаштовано капличку. Правив службу тоді протиірей Нестерчук Арсеній Метрофанович. Під час богослужінь збирались кошти на фонд будівництва церкви. Казначєєм церковного фонду був Харченко Олександр Микитович.
З 1 грудня 1989 року почалася клопітка праця по будівництву Сушківської святині. Жителі села, не лише робили добровільні внески на будівництво грішми, а і продуктами, робочою силою. По черзі готували їжу будівельникам. Помагали всі, хто чим міг. Проектантом був Косянчук Петро Гаврилович, а майстром будівельників Харченко Василь Андрійович. Їм допомагали будівельники Литвинчук Володимир Іванович, Супруненко Володимир Юхимович, Житницький Микола Кирилович, Супруненко Олександр Миколайович, Бойко Степан Петрович. Варто згадати добрим словом голову колгоспу «50-річчя Жовтня» Філоненка Івана Зіновійовича, який надавав значну допомогу у будівництві церкви. Особливо хочу подякувати, як тодішній голова сільської ради, Карповичу Анатолію Броніславовичу заступнику голови Коростенського райвиконкому, на той час. Завдяки йому мені не довелось оббивати чиновницькі кабінети, випрошуючи дозволу на будівництво церкви. Тривала і виснажлива праця будівничих церкви і всіх хто спричинився до святої справи, дала вагомий результат. 14 вересня 1991 року на свято Семена Стовпника новозбудований храм було освячено протиіреєм благочинним Коростенського округу Адамом (нині архиєпіскоп Львівсько-Галицький Августин). Цей день назавжди вписаний золотими літерами в історію нашого села – освячений храм став його окрасою.
І ось цього року 14 вересня ми відзначили 20-у річницю нашого Свято-Миколаївського храму. Був теплий, сонячний день. Мелодія церковних дзвонів, скликала односельчан і гостей на урочистості з нагоди ювілею церкви. Скільки хвилюючого і радісного можна було прочитати на обличчях моїх земляків, і дорослих і зовсім маленьких. Урочистості розпочались з святкового богослужіння у якому взяли участь колеги настоятеля храму протиерея Герасима, настоятель Ришавського храму отець Олександр, ієрей отець Степан настоятель Шершнівського храму та інші святі отці Коростенсько-Овруцької єпархії. Участь у богослужінні проти диякона Полтавсько-Миргородської єпархії Василія надавало їй особливої урочистості. В глибину християнської душі проникав спів об’єднаного церковного хору села Сушок і Іршанську. Після Богослужіння всі взяли участь у хресному ході навколо церкви. Запрошені на свято гості привітали церковну громаду і жителів села з 20-річчям храму. Першою взяла слово і вручила подарунок церкві, сільський голова Л.М.Максимчук . Районна влада була представлена керівником апарату РДА Макарчуком Сергієм Федоровичем, радником голови районної ради Фоменком Віталієм Дмитровичем, заступником начальника районного відділу освіти Шияном В.М. . Сергій Федорович подарував церкві ікону і побажав усім присутнім Божого благословення. Вітали всіх вірян і депутати районної ради Костюченко Сергій Васильович, Гераймович Петро Павлович та депутат обласної ради Озерчук Андрій Миколайович. В кожного з поважних гостей знайшлись особливі душевні слова до Сушківської громади. Особливо запали всім в душу слова Андрія Миколайовича : «Будуючи храм господній – відроджуємо храм своєї душі». При цьому депутат зробив благодійний внесок на церкву. Представники молодого покоління села Сушок, одягнені в національний одяг, Максимчук Богдан, Максимчук Наташа, Пилипенко Ярослав, Яценко Юлія вручили гостям святий хліб. Настоятель храму отець Герасим подякував церковній громаді, гостям і своїм колегам за участь у ювілеї церкви. За тим запросив всіх на трапезу. Зважаючи на те, що урочистості відбувалися у середу, як годиться при пості, страви були пісні.
Мені, як скромно причетному до святої справи хочеться побажати всім землякам: «Нехай множаться літа ваші у здоров’ї і буде Боже благословення у всіх добрих справах на многії літа».
Житель с.Сушки
депутат районної ради
В.К. Бойко
Колектив та батьки ДНЗ №2 «Малятко» Овруцької міської ради.
Ми, вихователі та батьки дітей дошкільного навчального закладу №2 «Малятко» Овруцької міської ради, висловлюєм щиру вдячність депутату обласної ради Озерчуку Андрію Миколайовичу за надану допомогу в покращенні матеріальної бази дитсадочку. Звертаючись за допомогою в придбані дитячих ліжечок, мало вірили в позитивне вирішення питання, адже це потребувало значних коштів – 10 тис.грн.. Але Андрій Миколайович виявився людиною не байдужою і відповідальною. І результатом його наполегливих дій – стало те що сьогодні наші дітки відпочиватимуть на сучасних зручних ліжечках.
Cвяткування всесвітнього Дня поштовиків
7 жовтня в м. Коростені відбулось святкування всесвітнього Дня поштовиків. Представники виконавчої влади та місцевого самоврядування привітали працівників поштового зв’язку Коростенського, Овруцького, Лугинського, Олевського, Народицького районів, вручили їм подяки та нагороди. Долучився до привітань і депутат обласної ради Озерчук Андрій Миколайович, який вручив листоношам Коростенського району та міста Коростеня грошові премії, а листоноша с.В.Дивлин отримала бажаний велосипед.
Село Корощино відсвяткувало подвійне свято
4 жовтня 2011 року на жителів села Корощино Олевського району з небес посипався святковий зорепад. В день Покрови Пресвятої Богородиці корощинці відзначали ще два свята: день народження села та 75-річчя школи.
Цієї осінньої прохолодної днини на місцевих жителів та гостей села чекало багато сюрпризів: безкоштовні концерти, виставка виробів місцевих майстрів і майстринь, виступи школярів та колективів будинку культури, а також поважних гостей свята. Андрій Миколайович Озерчук, депутат Житомирської облради, теж знайшов час щоб особисто поздоровити присутніх з приємною подією. Зазначивши, що велику роль у житті села відіграє школа, він наголошував у необхідності її збереження. Дякуючи сільським жителям за теплий прийом, Андрій Миколайович вручив директору школу потужний багатофункціональний пристрій.
Cлавили рідне місто і хліборобів Полісся
Лугинський, Овруцький, Коростенський р-н
На День міста весь Овруч ніби перетворився на один великий театралізований майданчик. Якщо вболівальники волейболу, настільного тенісу і футболу з ранку поспішали до спортивної бази дитячо-юнацької спортшколи, то любителі духової музики збиралися на центральній площі райцентру, тут же діяли виставка - продаж товарів приватних підприємств, Малої академії і центру дитячо-юнацької творчості. Мед своєї власної пасіки пропонував усім бажаючим М.К. Недашківський із Рулівщии и, хтось продавав насіннєві бульби нових сортів. Для дітей було встановлено цілий ряд атракціонів.
Цьогоріч на День міста Овруччина ше і відзначила Свято урожаю. З цією метою аж 15 місцевих рад розгорнули свої палатки, де виставили на загальний огляд все, чим славляться їхні територіальні громади. Тут і дари полів, і народна творчість, і побут рідного Полісся.
З привітальним словом до овручан і гостей звертається міський голова В.В. Шваб. Він вітає усіх з 1065 -річчям рідного міста, дякує землякам за їх вклад у розвиток Овруча, бажає усім щастя і благополуччя в родинах. Він же вручив великій групі овручан нагороди міської ради - грамоти, подяки, премії.Лунали вітання і найкращі побажання на адресу жителів міста і району також з вуст голів райдержадміністрації М.Г. Левківськрго і районної ради В.В. Налапія, депутатів обласно їради М.М.Тимош'енка та A.M. Озерчука, гостей свята, котрі приїхали до древнього Овруча з міст Мозира (Білорусія) і Коростеня, Муравленкова (Росія) і Житомира, Олевська та інших куточків України.
Та найбільш приємно було для багатьох отримувати подарунки - грамоти облдержадміністрації і облради, дипломи за призові місця серед сільрад і путівки в табір «Молода гвардія», медалі «20-річчя Незалежності України» та інші. А депутат A.M. Озерчук виділив значну суму грошей на розвиток футболу в місті.
Не забули організатори свята привітати і вручити подарунка також ювілярам подружнього життя і тим, хто того дня став на весільний рушник, юним жителям нашого міста.
Чудовою музично - пісенною програмою порадували всіх і культпрацівники, колективи Народного хору Гомін", шкіл і дитсадків. Одним словом, свято було веселим і радісним для всіх. До речі, в ньому взяло участь значно більше людей, ніж торік.
У тому, що свято було таким незвичним і яскравим, також велика заслуга його спонсорів, підприємців міста.
Іван ГЕРМАНЧУК.
Іван ГЕРМАНЧУК.
1.Відзначення в Лугинському районі міжнародного дня захисту дітей: відвідування дитячого садочка в с.Черовна Волока, Жеревці, В.Дивлин.
2.Вручення музичного центру директору будинку культури с.В.Дивлин
3.Відзначення 140-річчя Лугинської ЗОШ №1 ім.В.П.Фількова
Святкування Деня працівників сільського господарства в Овруцькому районі
У святковому зібрані взяв участь і депутат Житомирської обласної ради, член постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та розвитку села облради Андрій Миколайович Озерчук.
- Наші діди та прадіди, -наголосив він, - передали нам у спадок глибоку любов до землі, до краси золотого колосся і аромату випеченого хліба. Вони заповідали нам завжди тримати відповідь перед Богом і совістю за відношення до «святої годувальниці» і з шаною ставитись до тих, хто трудиться на землі. В переддень професійного свята висловлюю вам слова глибокої поваги і вдячності за сумлінне виконання свого обов’язку. Хай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ваші ниви, хай втілюються в життя ваші плани, задуми та сподівання. Хай обходять вас стороною природні стихії, а ваші родини живуть у сімейному затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров’ї!
Він же вручив представникам і ветеранам галузі цінні подарунки. Їх, зокрема, з його рук отримали зоотехнік СТОВ «Словечне» Н.С.Дрозд, колишній голова Слобідського колгоспу І.П. Лесько, началник райсільгоспуправління В.М. Павлущенко та колишній агроном колгоспів Лугинського і Народицького районів, а нині головний редактор газети «Овруцький голос» І.П. Дубницький.
Вшанування передовиків сільського господарства чергувалися з виступами співаків , танцюристів, гумористів, які підготували працівники районного Будинку культури та учні.
День села Ігнатпіль
На свято села в Ігнатпіль завітали й поважні гості. Це депутат обласної ради А.М. Озерчук і депутат районної ради, голова районної організації ВО «Батьківщина» С.А. Ковердун.
-Ми раді вітати всіх на нашому святі, - сказав, зокрема Андрій Миколайович. - У пору золотої осені зустрічає Ігнатпіль свій черговий день народження. За цей немалий відрізок часу, а перша письмова згадка про нього датується 1694 роком, ваше село бачило багато різних подій. Але ніякі віхоли історичних негараздів не змогли завадити стати селу таким, яким воно є нині: красивим, впорядкованим, з розвиненою виробничою і соціальною інфраструктурою. Та найбільшим скарбом Ігнатпіля є його люди, які сумлінно працюють, вчать і виховують дітей, трудяться у закладах охорони здоров’я, займаються підприємництвом. З їх спільної праці складаються успішний розвиток і розквіт вашого села, усієї територіальної громади.
До речі, депутати не тільки поздоровили усіх із Днем села, а й вручили подарунки матерям-героїням Марії Вержанській, Ганні Карпович, Ганні Макарівній і Ганні Володимирівній Барановським, котрим це почесне звання присвоєно недавно (на знімку праворуч депутати із сільським головою П.А. Рафальським).
Інвалідам – особливу увагу
Прогресивне людство, відзначаючи щороку 3 грудня Міжнародний день інвалідів, засвідчує цим, що громадяни з обмеженими фізичними можливостями потребують особливої уваги, що для них мають бути створені такі умови, що дозволяють відчувати себе рівними серед рівними. Адже ставлення до інвалідів визначає ступінь цивілізованості суспільства.
Відзначення цієї дати — це добра нагода звірити, що вже зроблено і що треба зробити для формування гідних, умов життя людей скривдженим долею, аби ніхто не почувався забутим чи полишеним наодинці зі своїми проблемами.
Гостинці від депутата
Депутат Житомирської обласної ради Андрій Озерчук порадував дітей Коростенського району подарунками. 23 лютого гостинці від депутата отримали дошкільнята і школяри с.Хотинівка та вихованці ДНЗ с.Грозине.
Мені пощастило – все життя мене оточують розумні, добрі й красиві жінки. Це – моя мама і моя дружина. Одна дала мені життя, без другої я не можу жити. Я в глибокій пошані схиляю голову перед усіма жінками: медиками, які рятують хворих у медичних закладах, жінками, які виконують важку чоловічу роботу на заводах, поштовиками, багатодітними матерями, жінками, які виховують дітей без чоловічої підтримки, педагогами і вихователями, змушеними виживати на мізерну зарплату, при цьому, чесно виконуючи свій професійний обов’язок, жінками-інвалідами, які мужньо переносять випробування долі, перед жінкою, яка бориться за справедливість ціною власної свободи. Низький вам уклін, дорогі берегині, за те, що ви є у нашому житті.
Я сьогодні за всіх чоловіків прошу у вас пробачення. Пробачте за ваше нелегке і сповнене клопотами життя, за неуважність і за прикру байдужість, за збільшення пенсійного віку. Пробачте за все!
Я дуже хочу, щоб життя ваше змінилось на краще, щоб ви відчували себе щасливими і захищеними, щоб вас любили і ви завжди жили у серцях тих, кого ви самі любите.
озерчук це вовк в шкірі вівці брехун і лицемір вірити йому неможна а обирати до Верховної Ради тим паче.таким як він не місце в депутатах.
ВідповістиВидалити